Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (далі — Закон), який ухвалено Верховною Радою України 6 грудня 2018 року та набув чинності 6 серпня 2019 року встановлено нові правила маркування харчових продуктів,.
Етикетки на харчових продуктах у магазинах мають надавати точну та достовірну інформацію споживачам. Не допускається друк дрібними літерами. Етикетки мінятимуться протягом трьох років — це перехідний період для виробників.
Отже, споживачам, відповідно до Закону, виробники мають надавати більше інформації про харчові продукти. При цьому — обов’язково чітким та контрастним шрифтом, щоб цю інформацію можна було прочитати. Етикетки мають бути українською мовою.
Вказаний Закон встановлює засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення захисту здоров’я громадян і задоволення їх соціальних та економічних інтересів, зокрема, регламентує вимоги до інформації, яка має зазначатися на етикетках продуктів харчування – визначає, яка інформація має бути відображено обов’язково та яка може надаватися в добровільному порядку. Варто зазначити, що зазначені вимоги не поширюються на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, допоміжні матеріали для переробки та на матеріали, що контактують з харчовими продуктами.
Яку інформацію шукати на етикетках?:
Закон визначає обов’язковий перелік маркування:
- назву харчового продукту;
- перелік інгредієнтів;
- інгредієнти або допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті навіть у зміненій формі;
- кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;
- кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання;
- мінімальний термін придатності, умови зберігання та використання;
- найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про продукт харчування, а для імпортованих товарів – найменування та місцезнаходження імпортера;
- країну походження або місце походження;
- інструкцію з використання у разі, якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання продукту харчування;
- для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2% об’ємних одиниць – фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТЗЕД);
- інформацію про поживну цінність харчового продукту;
- інформація, чи піддавався харчовий продукт розморожуванню;
- позначку «з ГМО», якщо їх частка у продукті перевищує 0,9%.
Якщо товар не фасований, то інформація про нього має розміщуватися на стенді поруч.
З моменту опублікування набувають чинності норми Закону, які передбачають заборону операторам ринку здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу у Держпродспоживслужбі та її територіальних органах та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.
Також Закон визначає, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, які діяли до введення його в дію, але не відповідають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону.
Такі продукти харчування можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.
Згідно із новим Законом, Держпродспоживслужба визначена як орган, який буде контролювати виконання операторами ринку вимог до інформації про харчові продукти.
Закон встановлює відповідальність операторів ринку за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.
Передбачається відповідальність операторів ринку харчових продуктів за порушення у вигляді штрафів, розмір яких встановлений від 5 до 40 мінімальних заробітних плат.
Закон забороняє використання інформації, яка вводить споживачів в оману. Наприклад, про лікувальні властивості харчових продуктів.
Передбачається введення відповідальності операторів ринку за:
– порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів;
– виробництво та/або обіг харчових продуктів з використанням незареєстрованої потужності:
– виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність;
– невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);
– реалізація харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини;
– порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти;
– невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів;
– використання, реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом;
– пропозиція до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів;
– пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини;
– пропозиція до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;
– пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;
– порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про харчові продукти;
– невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки;
– ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу;
– відмова в допуску посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу до здійснення державного контролю, невиконання їх законних вимог;
– невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів.
Додаткова інформація на етикетці.
При маркуванні може бути додаткова інформація, що полегшить вибір споживачам. Наприклад, позначка «без ГМО». Також може бути вказана інформація «підходить для осіб з непереносимістю глютену» тощо.
Може надаватися інформація про те, що молочний продукт «натуральний», якщо він, дійсно, не містить нічого штучного: сировини, інгредієнтів, барвників, ароматизаторів, консервантів, стабілізаторів, харчових добавок, підсолоджувачів.
Якщо є хоча б один такий інгредієнт, слово «натуральний» забороняється використовувати.
