Війна суттєво змінила умови ведення бізнесу в Україні. Підприємства стикаються з пошкодженням майна, перебоями в постачанні, блокуванням логістичних маршрутів, знищенням виробничих потужностей, мобілізацією працівників та іншими обставинами, які можуть безпосередньо впливати на виконання господарських договорів.
У результаті між компаніями виникають спори щодо оплати товарів і послуг, строків поставки, виконання підрядних робіт, повернення авансів, стягнення штрафних санкцій та відшкодування збитків.
У таких ситуаціях важливо не обмежуватися усним поясненням про складні обставини. Потрібно правильно оцінити умови договору, зібрати докази та визначити юридичний механізм захисту інтересів підприємства.
Чи можна не виконувати договір через війну?
Одне з найпоширеніших питань бізнесу полягає в тому, чи можна послатися на війну як на причину невиконання договірних зобов’язань.
Військова агресія та її наслідки можуть за певних обставин розглядатися як форс-мажор. Торгово-промислова палата України зазначає, що обставини, пов’язані з військовою агресією, можуть об’єктивно унеможливлювати виконання зобов’язань суб’єктами господарювання. Водночас сам факт існування війни не означає автоматичного звільнення сторони від відповідальності.
Необхідно встановити причинно-наслідковий зв’язок між конкретною обставиною та неможливістю виконати відповідне зобов’язання. Наприклад, підприємство може доводити, що через пошкодження виробничого об’єкта внаслідок обстрілу воно фізично не могло виготовити та поставити передбачену договором продукцію.
Саме тому під час виникнення спору важливими стають не лише положення договору, а й документи, листування сторін, акти, підтвердження пошкодження майна, документи про перебої в роботі, логістичні обмеження та інші докази.
Які господарські спори найчастіше виникають під час війни?
Воєнні обставини можуть призводити до різних категорій господарських спорів. Серед найбільш поширених:
- спори щодо невиконання або неналежного виконання договорів поставки;
- стягнення заборгованості за поставлені товари чи надані послуги;
- спори щодо повернення передоплати;
- стягнення штрафів, пені та інших санкцій;
- спори щодо порушення строків виконання робіт;
- розірвання або зміна господарських договорів;
- відшкодування збитків, завданих підприємству;
- спори щодо неможливості виконання договірних зобов’язань;
- конфлікти між учасниками та власниками компаній;
- спори щодо корпоративних прав та управління підприємством.
Форс-мажор не означає автоматичного списання боргу
Важливо розуміти, що форс-мажорні обставини та наявність заборгованості — це різні юридичні питання.
Наприклад, якщо підприємство отримало товар, але не оплатило його, посилання на воєнний стан саме по собі не означає автоматичного припинення обов’язку сплатити кошти. Необхідно аналізувати конкретні умови договору та обставини, через які виникла неможливість виконання зобов’язання.
Окрему увагу слід приділяти положенням договору про форс-мажор. У ньому можуть бути передбачені строки повідомлення контрагента, порядок підтвердження обставин непереборної сили, наслідки їх настання та умови продовження строків виконання.
ТПП України також звертає увагу бізнесу на те, що звичайні господарські ризики — наприклад, коливання цін, інфляція або подорожчання сировини — самі по собі не є форс-мажорними обставинами.
Що робити підприємству, якщо контрагент порушив договір?
Якщо контрагент не виконує свої зобов’язання, не варто одразу переходити до судового процесу без попереднього аналізу ситуації. Насамперед необхідно визначити правову позицію та зібрати докази.
Доцільно:
- проаналізувати господарський договір та додаткові угоди до нього;
- перевірити строки та порядок виконання зобов’язань;
- визначити, чи передбачений договором форс-мажор та порядок його підтвердження;
- зібрати листування з контрагентом;
- зафіксувати фактичні обставини невиконання договору;
- підготувати претензію або іншу досудову вимогу, якщо це доцільно;
- визначити розмір заборгованості, збитків, пені та штрафів;
- оцінити перспективи судового спору.
У деяких випадках грамотно підготовлена претензія дозволяє врегулювати конфлікт без тривалого судового процесу. Якщо ж домовитися не вдається, підприємство може звернутися до господарського суду для захисту своїх прав.
Коли бізнесу потрібен адвокат?
Юридичну допомогу бажано отримати ще до того, як конфлікт із контрагентом перетвориться на судовий спір. Особливо це актуально, якщо йдеться про значну суму заборгованості, довгостроковий контракт або ризик стягнення значних штрафних санкцій.
Адвокат по господарським справам може проаналізувати документи підприємства, оцінити правову позицію, допомогти підготувати претензію, провести переговори з контрагентом та, за необхідності, представляти інтереси компанії в господарському суді.
Особливо важливо звернутися до фахівця, якщо контрагент уже подав позов або підприємство отримало претензію щодо порушення договору. У такій ситуації пропуск процесуальних строків або неправильна правова позиція можуть суттєво ускладнити захист інтересів компанії.
Як захистити бізнес від господарських спорів у майбутньому?
В умовах воєнного стану юридична безпека договорів стає не менш важливою, ніж фінансове планування. Перед підписанням договору варто передбачати можливі ризики та порядок дій у разі виникнення непередбачених обставин.
До договорів доцільно детально включати положення щодо:
- форс-мажорних обставин;
- порядку повідомлення про їх виникнення;
- підтвердження обставин непереборної сили;
- зміни строків виконання зобов’язань;
- порядку зміни або розірвання договору;
- відповідальності сторін;
- відшкодування збитків;
- порядку досудового врегулювання спорів.
Також варто регулярно перевіряти договори з ключовими постачальниками та клієнтами, особливо якщо вони були укладені до початку повномасштабної війни або істотно змінилися умови ведення бізнесу.
Чому важливо діяти завчасно?
Господарський спір значно простіше вирішувати, коли підприємство має належно оформлені документи та може підтвердити кожну важливу обставину. Якщо ж докази збираються вже після виникнення конфлікту, частину інформації може бути складно відновити.
Для бізнесу, який працює в умовах війни, юридичний супровід договорів та оперативна реакція на порушення з боку контрагентів допомагають зменшити фінансові ризики та захистити активи компанії.
Якщо між підприємствами виник спір щодо договору, заборгованості, штрафних санкцій, поставки, виконання робіт або інших господарських зобов’язань, доцільно отримати професійну правову оцінку ситуації до прийняття подальших рішень.
