КИЇВ. 24 листопада. УНН. У четвер центральний банк Туреччини оголосив про чергове зниження процентної ставки, незважаючи на те, що інфляція перевищила 85%. Про це пише УНН посилаючись на The Associated Press.
Деталі
Центральний банк заявив, що комітет із грошово-кредитної політики вирішив знизити базову облікову ставку на 1,5 процентних пункти до 9% після серії аналогічних масштабних скорочень.
Цей крок відповідає неортодоксальним економічним поглядам президента Реджепа Тайіпа Ердогана на те, що висока вартість запозичень викликає високу інфляцію, хоча традиційне економічне мислення каже, що підвищення процентних ставок допомагає приборкати інфляцію.
Ердоган закликав до зниження процентної ставки до кінця року. Він розраховує на нижчу вартість запозичень, щоб стимулювати економіку, оскільки Туреччина готується до президентських та парламентських виборів наступного червня.
Аналогічним чином банк знизив вартість запозичень на 1,5 пункту минулого місяця та по 1 пункту у серпні та вересні. Проте комітет із грошово-кредитної політики оголосив, що цикл пом’якшення буде зупинено.
«З огляду на зростання ризиків, пов’язаних із глобальним попитом, комітет оцінив поточну облікову ставку як адекватну і вирішив завершити цикл зниження ставок, який розпочався у серпні», — йдеться у заяві.
Згідно з офіційною статистикою, у жовтні інфляція досягла неймовірних 85,51%, що унеможливило покупку навіть предметів першої необхідності. Проте незалежні дослідники підрахували, що фактичне зростання цін є набагато вищим, ніж офіційні дані.
Додамо
Європейський центральний банк, Федеральна резервна система США та інші центральні банки по всьому світу пішли шляхом, протилежним Туреччині, швидко піднявши відсоткові ставки, щоб стримати зростання споживчих цін. Швеція підвищила ключову ставку на три чверті відсоткового пункту у четвер.
Рівень інфляції в них набагато нижчий, ніж у Туреччині: минулого місяця він склав 10,6% у 19 країнах, які використовують євро, 9,3% у Швеції та 7,7% у США.
Турецька ліра втратила близько 28% своєї вартості по відношенню до долара США з початку року — крім того, що у 2021 році вона ще більше постраждала.
